Історичний нарис

Версія для друкуВерсія для друку

Історичний нарис

Хорольщина – давній слов’янський край, який поєднує в собі красу і щедрість природи та багату історію.
Перша ж згадка про наш край зустрічається у духовній Володимира Мономаха (1083 р.), але археологічні знахідки та багаточисельні малодосліджені кургани черняхівської та скіфської культури свідчать, що місто засноване значно раніше.
З 1648 року Хорол – сотенне містечко Миргодського полку.
З введенням 1781 року загального для Росії адміністративного поділу, був створений Хорольський повіт. Хорол стає повітовим містом , яке  4 червня 1782 року отримує свій герб. Хорольський повіт  увійшов спочатку до Київського, а потім 27 лютого 1795 року  до Катеринославського намісництва, з 30 листопада 1796 року – до новоствореної Малоросійської губернії, з 27 лютого 1802 року – до Полтавської губернії.
За даними 1787 року в Хорольському повіті було містечок – 3, сіл – 36, невеликих сіл і хуторів – 127. Хорольський повіт ділився на 17 волостей. Хорольський повіт розформований 7 березня 1923 року.
Хорольський район утворений в 1923 році з м. Хорола, Хорольської, Новоаврамівської і Єньківської волостей Хорольського повіту (у 1932-1937 роках входив до складу Харківської області, з 22.ІХ.1937 року – Полтавської області).  У сучасних межах Хорольський район існує з 1966 року.
Під час Великої Вітчизняної війни в окупованому місті Хоролі фашисти створили табір смерті „Дулаг-160”, який увійшов в історію Великої Вітчизняної війни, як табір смерті для радянських військовополонених „Хорольська яма”. В ньому загинуло близько 91 тисячі людей.
Героями Радянського Союзу в роки війни стали 8 жителів району, 2 – повними кавалерами Ордена Слави.

Наверх ↑