Як не допустити масової загибелі бджіл під час протруєння посівів сільськогосподарських культур агрохімікатами говорили на нараді у виконувача обов’язків голови РДА Сергія Абрамова

Версія для друкуВерсія для друку

Виконувач обов’язків голови РДА Сергій Абрамов провів нараду з питання дотримання законодавства у сфері використання пестицидів, агрохімікатів та інших засобів захисту рослин і профілактики масової загибелі бджіл у 2020 році.
Участь у нараді взяли: начальник Хорольського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Бурлака Г.М., заступник начальника – начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Хорольського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби

в Полтавській області Демиденко А.М., провідний спеціаліст відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Багно В.І., а також: голови ОТГ, сільських рад, пасічники, фермери, товаровиробники району, особи, відповідальні за застосування засобів захисту рослин, приватні підприємці, що здійснюють діяльність у сфері використання пестицидів, агрохімікатів, інших засобів захисту рослин.
Зі вступним словом до присутніх звернувся виконувач обов’язків голови РДА Сергій Абрамов, який зупинився на важливості даного питання та заходах, які мають бути вжиті з метою уникнення масового отруєння бджіл в умовах, коли в господарствах району використовуються пестициди, агрохімікати, інші засоби захисту рослин. Власне, нарада і проводилась для вироблення подальших дій, направлених на збереження медоносних бджіл, недопущення конфліктних ситуацій між аграріями та пасічниками.
Про особливості співпраці сільськогосподарських підприємств різної форми власності району з пасічниками вів мову провідний спеціаліст відділу контролю за обігом засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Василь Багно. Він окреслив ряд законодавчих норм, що стосуються даного питання, зокрема, говорив про таке. В умовах широкого застосування пестицидів при вирощуванні сільськогосподарських культур все гострішою стає проблема охорони і захисту бджіл від отруєння. У більшості випадків отруєння відбувається через несвоєчасну інформацію пасічників про час, місце та характер хімічних обробок. Згідно Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2. 001-98 адміністрація господарства, яка планує провести хімічний обробіток посівів, не пізніше ніж за три доби до початку робіт через засоби масової інформації повинна повідомити населення, сільську раду та пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому необхідно вказати точну дату обробки, назву препарату, форми і методи його застосування, ступінь і строки дії токсичності препарату. Згідно статті 38 Закону України «Про бджільництво» відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин. Пасічники зобов’язані зареєструватись в сільській раді, на території якої знаходиться їхня пасіка. Обробляють посіви переважно препаратами другого та третього класу небезпеки, дозволеними «Переліком пестицидів дозволених до використання в Україні». Враховуючи вплив та безпечність для бджіл, роботи з застосуванням пестицидів слід проводити у вечірні та ранкові години при мінімальних повітряних потоках наземною апаратурою, при цьому пасіки необхідно вивезти не менше, ніж за 5 кілометрів від обробленої площі, або ізолювати на термін до п’яти діб в залежності від застосованого препарату і витрати препарату за нормою. Так при обробці пестицидами 2 класу небезпечності обмеження льоту бджіл становить біля 3-4 діб, а третього класу 1-2 доби. Обробки інсектицидами медоносних культур в період цвітіння не проводяться. Працівники, які працюють з пестицидами та агрохімікатами, повинні пройти медичний огляд і мати посвідчення та допуск до роботи з пестицидами, - наголосив доповідач.
Другим питанням було питання про порядок реєстрації пасік та проведення щорічних протиепізоотичних заходів на них, інформував заступник начальника – начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Хорольського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Анатолій Демиденко. Доповідач звернув увагу на те, що власник пасіки сплачує кошти лише за клінічний огляд фактично проведеної лікарем державної ветеринарної медицини кількості бджолосімей на пасіках та не повинен сплачувати вартість огляду всіх наявних бджолосімей, які фактично не піддавалися клінічному огляду.
З метою встановлення єдиного підходу до проведення клінічного огляду бджолосімей на пасіках та сплати коштів за такий огляд, Держпродспоживслужба рекомендує територіальним органам застосувати норми глави 4.14 Кодексу здоров’я наземних тварин Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) та проводити клінічний огляд не менше 10% бджолосімей пасіки від яких здійснювався відбір зразків, за умови її епізоотичного благополуччя та наявності ветеринарно – санітарного паспорта.
У разі підтвердження діагнозу та у випадку коли ветеринарно – санітарний паспорт видається вперше – клінічному огляду підлягають всі бджолосім’ї пасіки. Крім сказаного, Анатолій Миколайович окреслив порядок дій у разі отруєння бджіл.

Відбулось обговорення, під час якого виступали агрономи господарств та пасічники, що ділились власним досвідом роботи на пасіках та розповідали про ті проблеми, які виникають внаслідок протруєння посівів агрохімікатами. З заключним словом на нараді виступив начальник Хорольського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Григорій Бурлака.
За підсумками розгляду даного питання вироблено ряд рекомендацій, які будуть доведені до зацікавлених осіб.

Наверх ↑