Тематичний захід, присвячений 205-ій річниці з Дня народження Т.Г.Шевченка, відбувся у глядацькій залі хорольського районного будинку культури

Версія для друкуВерсія для друку

Поет духовної свободи”

Ти наше слово, генію народний.
Поміж галактик зірка із зірок.
Кобзар у кожнім серці непоборний.
Тарас Шевченко! Батько! Наш пророк!!!

Такими поетичним звертанням в глядацькій залі Хорольського районного будинку культури розпочалася літературно-мистецька година, присвячена 205-й річниці із дня народження генія української літератури Тараса Григоровича Шевченка.

Уважних і зацікавлених глядачів заходу, а ними були учні загальноосвітніх шкіл міста, повели сторінками життя нашого великого генія ведучі заходу Оксана Левіна та Юрій Базіль. Літературна подорож занурила глядацьку аудиторію в сторінки дитинства юного Тараса, викуп із кріпацької неволі, вихід першого «Кобзаря», творчий і натхненний період „Трьох літ” та трагічних десяти літ заслання в Оренбурзькі степи Казахастану. Надзвичайно пізнавальною була сторінка, присвячена творчості Шевченка-художника. Сповненою трагізму була розповідь про останні роки життя Кобзаря та його смерті. Цікавими для глядачів були фактографічні дані, присвячені вшануванню пам’яті поета у сучасній літературі та кінематографі. Особливим лейтмотивом заходу були пісні. Потужно, з надзвичайним емоційним забарвленням у виконанні заслуженого працівника культури України Анатолія Крутька на початку заходу пролунала пісня „Шлях до Тараса”. Аудиторію захопили неперевершені пісні на слова Тараса Григоровича Шевченка: „Садок вишневий коло хати”, „Не щебечи, соловейку”, „Бандуристе, орле сизий”, „Не женися на багатій”, „Утоптала стежечку” у виконанні народного самодіяльного ансамблю „Світоч”. Чарівно лунали ніжні жіночі пісні „У перетику ходила” та „Від села до села”, які подарувала глядачам Валентина Олійник. Пісню „На тополю, на високую” виконав творчий дует Ольга Бондаренко та Ігор Мілевський. Натхненно виконала пісню „Зоре моя вечірняя” юна Катя Олійник. Яскраво і неперевершено лунав голос Володимира Олійника, що виконав пісню, яка є своєрідним лейтмотивом усієї творчості Шевченка „Думи, мої думи”. Поряд із піснями у виконанні літературно-драматичного колективу Хорольської центральної районної бібліотеки „Зорецвіт” лунали поетичні присвяти Тарасу Григоровичу Шевченчку авторів Івана Драча та Оксани Левіної. Пізнавальний матеріал яскраво доповнювала мультимедійна презентація, яку підготувала бібліотекар Каріна Мурашко.
Наш великий поет визнаний цілим світом, як геній літератури. Серед пам’ятників світу найбільша кількість, як митцеві присвячена саме Тарасу Григоровичу Шевченку. У світі – 1384 пам’ятники Шевченку: 1256 в Україні та 128 у 35 інших державах за кордоном. Україна, як колиска великого Кобзаря увіковічнює його пам’ять у назвах міст і сіл, вулиць і шкіл. Кожен населений пункт має його пам’ятник, чи погруддя. На честь Кобзаря названий також найбільший вищий навчальний заклад України – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Мине над українською землею десятки тисяч літ. Але він все одно буде вважатися генієм, батьком нашої мови, бунтарем і найвеличнішим поетом нашої нації. Сьогодні ми читатимемо його пророчі поезії, співатимемо його пісні, вслухатимемося у слова його дум, і присвятимо йому наші твори. Бо ніколи не заросте наш шлях до істини, шлях до національного усвідомлення, шлях до Тараса.

Наверх ↑